Сьогодні - рівно два роки з дня загибелі Кузьми і ми вирішили згадати одну історію, пов'язану із ним та нашим кавером на його пісню "Най Буде Дощ"
Віталій Калініченко:
"Я з дитинства фанатів від творчості Скрябіна і, по факту,виростав на цьому музлі і навіть наважився кілька разів виконувати його треки на якихось перших виступах. Якось в мене виникла думка записати своє бачення однієї старої пісні Кузьми - "Най буде дощ". Я кілька років на акустичних вечорах виконував її під гітару по-своєму, ну і все це потім вилилось в запис. Само собою, що ми там нафігачили купу гітар, скрипки, флейти, ще і бандуру додали. Вийшло смачно, але ніяк не міг наважитись показати то Кузьмі. Для мене він був ідолом з самого дитинства і зробити щось не так з його творчістю для мене означало просто катастрофу.
І от я мав одну якось ділову зустріч на Печерській. Завалює Кузьма, сідає за столиком поруч. І тут я розумію, що, скоріш за все, це - момент істини. Я вже не пам'ятаю як точно підсів до нього, і що точно казав, але думаю, що то було щось дрижащим тоном а-ля "Ми тут записали пісню і хочу дати тобі зацінити". Після того як я простягнув йому плеєр - в мене все тіло оніміло і я відчув холодний піт. Він з серйозним виразом обличчя включив трек. Кілька секунд акустичного вступу...і я побачив як на його обличчі з'явилась посмішка. Він засвітився і сказав - "Чуваки... так це ж дуже круто". Мабуть, то був один з найщасливіших днів мого життя. Потім вже ми з ним почали більш тісно контактувати, спілкуватись, переписуватись. Я багато чому в нього навчився"
